Принцип 1. Всі діти, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних та інших поглядів, національного чи соціального походження, статусу власності, народження, мають права, що містяться в Декларації прав дитини 1959 р. та Конвенції про права дитини 1989 р.:
«Ми – діти світу. Хто б не був нашими батьками, де б мі не жили, у що б не вірили, ставтеся до нас як до рівних»
Принцип 2. Дитина винна перебувати під особливим захистом, їй повинні бути надані всі можливості та умови для фізичного, психічного та соціального розвитку:
“Захищайте нас, щоб мі могли рости гідно і вільно ”.
Принцип 3. Діти, що мають фізичні недоліки, розумову відсталість, соціальні негаразди, повинні отримати особливу увагу, навчання, лікування:
“Якщо в нас є проблеми у фізичному чи розумовому плані - ще більше турбуйтеся про нас та враховуйте наші споживи”.
Принцип 4. Діти повинні розвиватися і виховуватися в сім’ї. Суспільство та уряд повинні забезпечити дітей, які не мають батьків, всіма необхідними умовами та підтримкою:
“Дайте нам жити в сім’ї. Якщо сім’я не може про нас турбуватися, візьміть нас до себе”.
Принцип 5. У дитини є право на безоплатну обов'язкову освіту. Дитина також повинна мати можливість відпочивати:
“Вчить нас добрі, щоб мі були щасливими і могли прожити життя”.
Принцип 6. Діти завжди мають бути першими серед тих, кому потрібно надати допомогу та підтримку:
“Нехай у важкі часи мі будемо перші, кому ви надаватимете допомогу. Майбутнє світу залежить від нас”.
Принцип 7. Дитина повинна мати право на ім'я і громадянство.
“Нехай у нас буде своє ім'я і земля, що ми можемо назвати своєї».
Принцип 8. Дитина винна бути захищена від всіх проявів жорстокості та експлуатації. Використання дитячої праці забороняється:
“Захистить нас від жорстокості та від тих, хто може з нами погано поводитися.”
Принцип 9. Дитина винна бути захищена від всіх видів дискримінації та виховуватись у дусі взаєморозуміння, терпимості, дружби між людьми, загального братерства:
“Виховуйте нас в умовах терпимості, любові та свободи. Коли ми виростемо, та також будемо пропагандувати світ та розуміння поміж людьми”.
Тобто правами дитини, згідно цих міжнародно-правових документів є наступні:
1) право на життя, виживання і вільний розвиток;
2) право на ім'я та на набуття громадянства;
3) право знати своїх батьків та користуватися батьківською турботою;
4) право не розлучатися з батьками наперекір їх бажанням;
5) право на возз'єднання з сім'єю, яка знаходиться в іншій державі;
6) право залишати країну та повертатися у свою країну;
7) право на захист у випадку незаконного перетину та повернення з-за кордону;
8) право вільно виражати свої думки з усіх питань;
9) право на волю думки, совісті, релігії;
10) право на свободу асоціацій та мирних зборів;
11) право на повну інформацію, яка сприяє благополуччю дитини;
12) право користуватися благами соціального забезпечення;
13) право користуватися послугами системи охорони здоров'я;
14) право на освіту;
15) право на захист від економічної експлуатації;
16) право на захист від незаконного зловживання наркотичними засобами та
психотропними речовинами, від всіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень
1. Коли порушуються права дитини?
• Коли немає безпеки для її життя та здоров”я.
• Коли її потреби ігноруються.
• Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.
• Коли порушується недоторканість дитини.
• Коли дитину ізолюють.
• Коли дитину залякують.
• Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім'ї рішення.
• Коли вона не може вільно висловлювати свої думки та почуття.
• Коли її особисті речі не є недоторканими.
• Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.
• Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
2. Як реагує дитина на порушення її прав?
• Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона грубить, блазнює, б”ється, замикається в собі і т.д.)
• Її турбує особиста безпека і любов до неї.
• Вона часто буває в поганому настрої.
• Може втекти з дому.
• Може приймати наркотики або алкоголь.
• Може робити спроби суіциду (замаху на своє життя).
3. Де я можу дізнатись про права своїх дітей?
• Загальна Декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року.
• Конвенція про права дитини прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.1989 року.
• „Перші кроки”. Посібник для початкового вивчення прав людини. Amnesty International. Easton Str. London.
• Настільна книга для молоді „Твої права”. Міжнародна ліга прав дітей та молоді.
Київ 1999 р.
• Комітет сприяння захисту прав дитини м. Київ, тел. 295-26-96
• Всеукраїнський комітет захисту прав людини м. Київ, пров. Шевченка 13/21-в. к.8, тел. 228-87-83
4. Що батьки можуть зробити для своєї дитини?
• Пам”ятати що дитина – це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які потрібно поважати.
• Забезпечити її фізичну безпеку. Впевнитись, що вона має телефони 01, 02, 03, 04, імена та телефони близьких родичів, сусідів.
• Навчити її казати „Ні”, навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.
• Негайно припинити фізичну та словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей.
• Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями та думками.
• Пам”ятати про її вік та про те, що вона має особисті особливості.
• Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
• Залучати дитину для створення сімейних правил.